билень
БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал.
Бич від ціпа.
– Ціпивно [ціпилно] хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (І. Франко);
Все чомусь летіло з рук .. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- билень — би́лень іменник чоловічого роду бич діал. Орфографічний словник української мови
- билень — -льня, ч., діал. Бич від ціпа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- билень — БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа. — Ціпивно хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (Фр., IV, 1950, 274); Все чомусь летіло з рук.. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 282). Словник української мови в 11 томах
- билень — Билень, -льня м. = бич. 2. Шух. І. 166. Словник української мови Грінченка