билень

би́лень

іменник чоловічого роду

бич

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билень — -льня, ч., діал. Бич від ціпа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. билень — БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа. – Ціпивно [ціпилно] хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (І. Франко); Все чомусь летіло з рук .. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  3. билень — БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа. — Ціпивно хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (Фр., IV, 1950, 274); Все чомусь летіло з рук.. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 282). Словник української мови в 11 томах
  4. билень — Билень, -льня м. = бич. 2. Шух. І. 166. Словник української мови Грінченка