1. Словник української мови в 11 томах

билень

БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа.

— Ціпивно хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (Фр., IV, 1950, 274);

Все чомусь летіло з рук.. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билень — би́лень іменник чоловічого роду бич діал. Орфографічний словник української мови
  2. билень — -льня, ч., діал. Бич від ціпа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. билень — БИ́ЛЕНЬ, льня, ч., діал. Бич від ціпа. – Ціпивно [ціпилно] хтось держить у руці, а билень кінцем загруз у болоті (І. Франко); Все чомусь летіло з рук .. Вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  4. билень — Билень, -льня м. = бич. 2. Шух. І. 166. Словник української мови Грінченка