благовіщенський
БЛАГОВІ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до Благові́щення.
Благовіщенське свято.
2. Стос. до Благовіщення.
Благовіщенські проскури – цілющі, тож їх зберігають на покуті між іконами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благовіщенський — благові́щенський прикметник благовіще́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- благовіщенський — -а, -е. Стос. до Благовіщення. Великий тлумачний словник сучасної мови