благоговійно
БЛАГОГОВІ́ЙНО, книжн.
Присл. до благогові́йний.
Вихованки стояли в їдальні.., благоговійно й боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко);
Підходив [Тарас] тихо, сторожко, благоговійно якось, немов цей храм мистецтва міг побачити його й прогнати (Василь Шевчук);
– А подивилися б ви на дачу Себастьяна Хомича! – благоговійно сказав Сева (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благоговійно — благогові́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- благоговійно — книжн. Присл. до благоговійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благоговійно — БЛАГОГОВІ́ЙНО, книжн. Присл. до благогові́йний. Вихованки стояли в їдальні.., благоговійно й боязко чекаючи знатну гостю (Донч., III, 1956, 38). Словник української мови в 11 томах