блекотний
БЛЕКО́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до блекота́ 1.
Блекотний запах;
// Який паразитує на блекоті.
Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блекотний — блеко́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- блекотний — -а, -е. Прикм. до блекота 1). || Який паразитує на блекоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блекотний — БЛЕКО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до блекота́ 1; // Який паразитує на блекоті. Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (Ол. та ефір. культ., 1956, 138). Словник української мови в 11 томах