1. Словник української мови в 11 томах

блекотний

БЛЕКО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до блекота́ 1;

// Який паразитує на блекоті.

Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (Ол. та ефір. культ., 1956, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блекотний — блеко́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блекотний — -а, -е. Прикм. до блекота 1). || Який паразитує на блекоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блекотний — БЛЕКО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до блекота́ 1. Блекотний запах; // Який паразитує на блекоті. Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах