1. Великий тлумачний словник сучасної мови

блекотний

блеко́тний

-а, -е.

Прикм. до блекота 1).

|| Який паразитує на блекоті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блекотний — блеко́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блекотний — БЛЕКО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до блекота́ 1. Блекотний запах; // Який паразитує на блекоті. Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. блекотний — БЛЕКО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до блекота́ 1; // Який паразитує на блекоті. Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини (Ол. та ефір. культ., 1956, 138). Словник української мови в 11 томах