1. Словник української мови у 20 томах

бликнути

БЛИ́КНУТИ, ну, неш, док., діал.

Однокр. до бли́кати.

Явдоха, сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Панас Мирний);

Перше ніж отець Олександер бликнув на мене й зібрався щось сказати, я вибіг із вівтаря (І. Микитенко);

– Ой, як вона бликнула на мене, моя інтелігентна знайома! (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бликнути — бли́кнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бликнути — -ну, -неш, діал. Однокр. до бликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бликнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  4. бликнути — БЛИ́КНУТИ, ну, неш, діал. Однокр. до бли́кати. Яадоха, сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Мирний, III, 1954, 72); Перше ніж отець Олександер бликнув на мене й зібрався щось сказати, я вибіг із вівтаря (Мик., II, 1957, 153). Словник української мови в 11 томах
  5. бликнути — Бликнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77. Словник української мови Грінченка