блокада

БЛОКА́ДА, и, ж.

1. військ. Оточення, облога міста, країни, армії з метою паралізувати їх діяльність.

Почалася тяжка пора Ленінградської блокади, що тривала 900 днів (з навч. літ.);

* Образно. Крізь блокаду зими прилетіла весна (М. Упеник).

2. Система заходів, спрямованих на політичну чи економічну ізоляцію держави, порушення її зовнішніх зв'язків, припинення торговельних, фінансових та ін. відносин.

Саме центр був ініціатором і організатором економічної блокади Литви (з газ.).

3. мед. Тимчасове припинення функцій однієї з систем організму або якогось його органа.

Академік Бурденко запропонував свій спосіб відкритої блокади блукаючого нерва (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Новокаї́нова блока́да – лікувальна процедура, яка полягає у введенні розчину новокаїну для знеболювання та здійснення протизапальної або антиалергійної дії на клітину.

Треба позбутися її [хвороби]. Можна почати лiкування... Блокаду новокаїнову... Але лiпше – оперувати (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокада — блока́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. блокада — -и, ж. 1》 Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність. 2》 перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокада — Облога Словник чужослів Павло Штепа
  4. блокада — блока́да (англ. blockade) 1. Військова, політична або економічна ізоляція чи оточення якоїсь держави (або частини її, групи держав, їхніх збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв’язків з метою примусити виконати вимоги організаторів Б... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. блокада — ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Словник синонімів української мови
  6. блокада — БЛОКА́ДА, и, ж. 1. Оточення, облога міста, країни, армії, військами ворожими з метою паралізувати їх діяльність. Радянська республіка в Росії не мала політичної і воєнної підтримки ніде. Словник української мови в 11 томах
  7. блокада — рос. блокада (англ. blockade) — політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове (насильницьке) блокування її зовнішніх зв'язків певною групою (блоком) інших держав з метою примусити виконати вимоги держав — організаторів блокади. Eкономічна енциклопедія