блокада

БЛОКА́ДА, и, ж.

1. Оточення, облога міста, країни, армії, військами ворожими з метою паралізувати їх діяльність.

Радянська республіка в Росії не мала політичної і воєнної підтримки ніде. Навпаки, вона роки і роки боролася проти воєнних навал Антанти та її блокади (Ленін, 32, 1951, 286);

Прорвана блокада! .. Безсмертні діти Ленінграда Тропою Леніна ідуть (Рильський, І, 1956, 271);

*Образно. Крізь блокаду зими прилетіла весна (Уп., Вірші.., 1957, 36).

2. перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї.

У 1806 р. Наполеон видав у Берліні декрет про "континентальну блокаду", про те, щоб закрити доступ для англійських товарів на європейський континент (Нова іст., 1957, 91).

3. мед. Припинення, виключення функцій однієї з систем організму або якогось його органа.

Акад. Бурденко.. запропонував свій спосіб відкритої блокади блукаючого нерва (Наука.., 10, 1956, 41);

Новокаїнова блокада.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокада — блока́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. блокада — -и, ж. 1》 Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність. 2》 перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блокада — Облога Словник чужослів Павло Штепа
  4. блокада — БЛОКА́ДА, и, ж. 1. військ. Оточення, облога міста, країни, армії з метою паралізувати їх діяльність. Почалася тяжка пора Ленінградської блокади, що тривала 900 днів (з навч. літ.); * Образно. Крізь блокаду зими прилетіла весна (М. Упеник). Словник української мови у 20 томах
  5. блокада — блока́да (англ. blockade) 1. Військова, політична або економічна ізоляція чи оточення якоїсь держави (або частини її, групи держав, їхніх збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв’язків з метою примусити виконати вимоги організаторів Б... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. блокада — ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Словник синонімів української мови
  7. блокада — рос. блокада (англ. blockade) — політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове (насильницьке) блокування її зовнішніх зв'язків певною групою (блоком) інших держав з метою примусити виконати вимоги держав — організаторів блокади. Eкономічна енциклопедія