блок

БЛОК¹, а, ч., техн. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін.

Міни лежать на палубі й у трюмі, ..блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Янов., II, 1958, 33);

Вітер гуляв у вітах каштанів… Ніжно посвистує блоками кранів (Гірник, Сонце.., 1958, 76).

БЛОК², а, ч.

1. техн. Окрема, незалежна частина споруди, машини і т. ін., що складається також з окремих елементів або деталей.

Всі судна будуються тепер з великих блоків і секцій (Наука.., 2, 1957, 17).

2. буд. Природний або штучний будівельний камінь, порізаний на плити.

З різних глин виготовляють керамічні блоки для стін, панелей та перекрить (Наука.., 10, 1961, 8).

БЛОК³, у, ч., політ. Об’єднання держав, організацій, партій і т. ін.

Наші дрібнобуржуазні демократи… захитались гігантськи, відмовившись від блоку, тобто від коаліції, з кадетами (Ленін, 26, 1951, 5);

Ой і хитро ж в Італію влізла змія Атлантичного блоку! (Тич., II, 1957, 285);

Блок комуністів і безпартійних.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

блок — БЛЬОК спілка, коаліція, союз, альянс, об'єднання, з'єднання, ок. вісь. Словник синонімів Караванського
блок — [блок] -ка (механізм) і -ку (об‘єднання), м. (ў) -оц'і, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
блок — Блок — block; unit — *Block, Vollstein — 1) Частина цілого, що розглядається самостійно. 2) Конструктивно та схемно закінчена частина пристрою, що виконує самостійні (окремі) функції та являє собою сукупність вузлів або групи елементів та деталей. Гірничий енциклопедичний словник
блок — I -а, ч., тех. 1》 Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2》 Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II -а, ч. 1》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
блок — БЛОК¹, а, ч. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. Міни лежать на палубі й у трюмі, .. блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Словник української мови у 20 томах
Блок — Блок прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
блок — I (англ. block) 1. Простий підйомний механізм у формі колеса з жолобком по околу для троса чи каната. 2. Вузол машини з кількох однакових частин, напр. Б. циліндрів у двигуні внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука
Блок — (Bloch) Марк, 1886-1944, франц. історик; праці з історії зх.-європ. феодалізму, проблем методології (Ремесло історика); разом з Л. Февром заснував часопис Аннали; учасник Руху Опору, розстріляний гестапо. Універсальний словник-енциклопедія
блок — ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій... Словник синонімів української мови
блок — рос. блок (англ. block, від фр. bloc) — 1. Угода, союз, домовленість між державами, партіями, спілками, групами людей з метою досягнення певних політичних, економічних, військових спільних цілей. 2. Групування окремих даних, матеріалів, документів, Деталей за певними ознаками. Eкономічна енциклопедія
блок — (нім. — брила) 1. Штучний або природний будівельний камінь, в основному чіткої призматичної форми. 2. Велика частина споруди, яка має певні функціональні відмінності (наприклад, кухонний блок при спальному корпусі). 3. Компактна група споруд у містобудівному утворенні. Архітектура і монументальне мистецтво