блок

Блок — block; unit — *Block, Vollstein — 1) Частина цілого, що розглядається самостійно. 2) Конструктивно та схемно закінчена частина пристрою, що виконує самостійні (окремі) функції та являє собою сукупність вузлів або групи елементів та деталей. 3) При підземній розробці вуг. родов. — частина шахтного поля, розкрита з поверхні і провітрювана незалежно. Розподіл на Б. застосовують при високому газовмісті шахтних полів розміром за простяганням більше 6-8 км для поліпшення їх вентиляції. У інших випадках розміри Б. за простяганням — 2,5-5 км, а за падінням і вхрест простяганню дорівнюють розмірам шахтного поля. Під Б. розуміють також сполучені підземними гірн. виробками і незалежно провітрювані поля декількох шахт, об'єднаних в одне гірниче підприємство. 4) При підземній розробці рудних родов. — виймальна дільниця в межах поверху із застосуванням однієї системи розробки; висота Б. дорівнює висоті поверху, ширина — потужності рудного покладу або його частині. 5) При відкритій розробці родов. — частина уступу, що розробляється самостійними засобами відбійки або виймання. Виділяють Б.: екскаваторний та висаджувальний. Об'єм гірн. маси в Б. повинен забезпечити безперебійну роботу вантажного обладнання протягом 2-3 днів. 6) У програмуванні – спеціальна виділена складова частина програми для ЕОМ, що відповідає одній з взаємопов'язаних задач, які вирішуються разом. 7) Простий (рухомий або нерухомий) механізм для піднімання важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобком по околу, через яке перекинуто ланцюг, трос чи канат. 8) Вузол машини з кількох однакових частин. 9) Збірний елемент, камінь великих розмірів для будівництва; скріплений комплект чого-небудь; монтажний елемент.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блок — БЛЬОК спілка, коаліція, союз, альянс, об'єднання, з'єднання, ок. вісь. Словник синонімів Караванського
  2. блок — [блок] -ка (механізм) і -ку (об‘єднання), м. (ў) -оц'і, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. блок — I -а, ч., тех. 1》 Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2》 Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II -а, ч. 1》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блок — БЛОК¹, а, ч. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. Міни лежать на палубі й у трюмі, .. блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. Блок — Блок прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. блок — I (англ. block) 1. Простий підйомний механізм у формі колеса з жолобком по околу для троса чи каната. 2. Вузол машини з кількох однакових частин, напр. Б. циліндрів у двигуні внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Блок — (Bloch) Марк, 1886-1944, франц. історик; праці з історії зх.-європ. феодалізму, проблем методології (Ремесло історика); разом з Л. Февром заснував часопис Аннали; учасник Руху Опору, розстріляний гестапо. Універсальний словник-енциклопедія
  8. блок — ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій... Словник синонімів української мови
  9. блок — БЛОК¹, а, ч., техн. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. Міни лежать на палубі й у трюмі, ..блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  10. блок — рос. блок (англ. block, від фр. bloc) — 1. Угода, союз, домовленість між державами, партіями, спілками, групами людей з метою досягнення певних політичних, економічних, військових спільних цілей. 2. Групування окремих даних, матеріалів, документів, Деталей за певними ознаками. Eкономічна енциклопедія
  11. блок — (нім. — брила) 1. Штучний або природний будівельний камінь, в основному чіткої призматичної форми. 2. Велика частина споруди, яка має певні функціональні відмінності (наприклад, кухонний блок при спальному корпусі). 3. Компактна група споруд у містобудівному утворенні. Архітектура і монументальне мистецтво