блок

ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, держав, кожна з яких має власні законодавчі, виконавчі і судові органи); КОНФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, суверенних держав, що мають спільні керівні органи); БЛОК, КОАЛІ́ЦІЯ (держав, партій і т. ін. для тимчасових спільних дій перев. політичного, воєнного характеру); ЛІ́ГА (окремих осіб, організацій, держав з певною суспільно-політичною метою). Виробниче об'єднання; Літературне об'єднання; Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Троїстий Союз; Співдружність незалежних держав; Світове співтовариство; Всесвітня федерація футболу; Російська Федерація; Швейцарська конфедерація; Політичний блок; В 1686 р. російській дипломатії вдалося добитися виступу проти Туреччини порівняно широкою коаліцією європейських держав, так званої священної ліги (Росія, Польща, Австрія, Венеція) (з посібника); Ліга американських українців. — Пор. 1. організа́ція.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блок — БЛЬОК спілка, коаліція, союз, альянс, об'єднання, з'єднання, ок. вісь. Словник синонімів Караванського
  2. блок — [блок] -ка (механізм) і -ку (об‘єднання), м. (ў) -оц'і, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. блок — Блок — block; unit — *Block, Vollstein — 1) Частина цілого, що розглядається самостійно. 2) Конструктивно та схемно закінчена частина пристрою, що виконує самостійні (окремі) функції та являє собою сукупність вузлів або групи елементів та деталей. Гірничий енциклопедичний словник
  4. блок — I -а, ч., тех. 1》 Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2》 Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II -а, ч. 1》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. блок — БЛОК¹, а, ч. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. Міни лежать на палубі й у трюмі, .. блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. Блок — Блок прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  7. блок — I (англ. block) 1. Простий підйомний механізм у формі колеса з жолобком по околу для троса чи каната. 2. Вузол машини з кількох однакових частин, напр. Б. циліндрів у двигуні внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Блок — (Bloch) Марк, 1886-1944, франц. історик; праці з історії зх.-європ. феодалізму, проблем методології (Ремесло історика); разом з Л. Февром заснував часопис Аннали; учасник Руху Опору, розстріляний гестапо. Універсальний словник-енциклопедія
  9. блок — БЛОК¹, а, ч., техн. Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. Міни лежать на палубі й у трюмі, ..блоками опускають їх у морську дорогу (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  10. блок — рос. блок (англ. block, від фр. bloc) — 1. Угода, союз, домовленість між державами, партіями, спілками, групами людей з метою досягнення певних політичних, економічних, військових спільних цілей. 2. Групування окремих даних, матеріалів, документів, Деталей за певними ознаками. Eкономічна енциклопедія
  11. блок — (нім. — брила) 1. Штучний або природний будівельний камінь, в основному чіткої призматичної форми. 2. Велика частина споруди, яка має певні функціональні відмінності (наприклад, кухонний блок при спальному корпусі). 3. Компактна група споруд у містобудівному утворенні. Архітектура і монументальне мистецтво