блокада

рос. блокада

(англ. blockade) — політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове (насильницьке) блокування її зовнішніх зв'язків певною групою (блоком) інших держав з метою примусити виконати вимоги держав — організаторів блокади.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокада — -и, ж. 1》 Оточення, облога міста, країни, армії ворожими військами з метою паралізувати їхню діяльність. 2》 перен. Система заходів, спрямованих на політичну або економічну ізоляцію країни з метою здійснення політичного або економічного тиску на неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокада — ОТО́ЧЕННЯ (становище, при якому хто-небудь або військовий підрозділ, армія, територія, місто і т. ін. перебуває в кільці військ ворога); ОБЛО́ГА, БЛОКА́ДА (про місто, територію); КІЛЬЦЕ́, ОБХВА́Т рідше, КЛІ́ЩІ розм., КАЗА́Н розм. Словник синонімів української мови
  3. блокада — БЛОКА́ДА, и, ж. 1. Оточення, облога міста, країни, армії, військами ворожими з метою паралізувати їх діяльність. Радянська республіка в Росії не мала політичної і воєнної підтримки ніде. Словник української мови в 11 томах
  4. блокада — Облога Словник чужослів Павло Штепа
  5. блокада — блока́да (англ. blockade) 1. Військова, політична або економічна ізоляція чи оточення якоїсь держави (або частини її, групи держав, їхніх збройних сил), насильницьке порушення її зовнішніх зв’язків з метою примусити виконати вимоги організаторів Б... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. блокада — блока́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. блокада — БЛОКА́ДА, и, ж. 1. військ. Оточення, облога міста, країни, армії з метою паралізувати їх діяльність. Почалася тяжка пора Ленінградської блокади, що тривала 900 днів (з навч. літ.); * Образно. Крізь блокаду зими прилетіла весна (М. Упеник). Словник української мови у 20 томах