блокадник

БЛОКА́ДНИК, а, ч.

Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами.

У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн.);

// Особливий статус мешканця блокадного Ленінграда, який, згідно із законодавством, дає право на певні пільги.

Уже понад десять років він веде листування з архівами Ленінградської області і не може довести, що є блокадником (з газ.).