блокадник
блока́дник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блокадник — -а, ч. Людина, що перенесла ленінградську блокаду (1941-1944 рр.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- блокадник — БЛОКА́ДНИК, а, ч. Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами. У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн. Словник української мови у 20 томах