блокадник

блока́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокадник — -а, ч. Людина, що перенесла ленінградську блокаду (1941-1944 рр.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блокадник — БЛОКА́ДНИК, а, ч. Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами. У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн. Словник української мови у 20 томах