блокадник

блока́дник

-а, ч.

Людина, що перенесла ленінградську блокаду (1941-1944 рр.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блокадник — блока́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. блокадник — БЛОКА́ДНИК, а, ч. Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами. У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн. Словник української мови у 20 томах