блокадник
блока́дник
-а, ч.
Людина, що перенесла ленінградську блокаду (1941-1944 рр.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блокадник — блока́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- блокадник — БЛОКА́ДНИК, а, ч. Людина, яка постійно перебувала в м. Ленінграді під час блокади міста 1941–1944 рр. німецькими військами. У книзі наведено інтерв'ю та спогади блокадників (із журн. Словник української мови у 20 томах