1. Словник української мови у 20 томах

блондин

БЛОНДИ́Н, а, ч.

Чоловік із білявим волоссям; білявий.

То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (І. Нечуй-Левицький);

– Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Леся Українка);

Васько – стрункий і чорнявий, Васюта – присадкуватий і блондин (Ю. Смолич);

Якщо Атлантида справді існувала, то за біологічними законами мешканці були блондинами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блондин — блонди́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. блондин — -а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блондин — Русявець, див. русий, світлоликий, яснолиций, шатен Словник чужослів Павло Штепа
  4. блондин — див. білявий Словник синонімів Вусика
  5. блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (Н.-Лев., IV, 1956, 187); — Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах