блондин
БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий.
То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (Н.-Лев., IV, 1956, 187);
— Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Л. Укр., III, 1952, 619);
Васько — стрункий і чорнявий, Васюта — присадкуватий і блондин (Смолич, II, 1958, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блондин — блонди́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- блондин — -а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блондин — Русявець, див. русий, світлоликий, яснолиций, шатен Словник чужослів Павло Штепа
- блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік із білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (І. Нечуй-Левицький); – Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини?... Словник української мови у 20 томах
- блондин — див. білявий Словник синонімів Вусика