блондин

блонди́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блондин — -а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блондин — Русявець, див. русий, світлоликий, яснолиций, шатен Словник чужослів Павло Штепа
  3. блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік із білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (І. Нечуй-Левицький); – Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини?... Словник української мови у 20 томах
  4. блондин — див. білявий Словник синонімів Вусика
  5. блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (Н.-Лев., IV, 1956, 187); — Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах