1. Словник української мови у 20 томах

бляхований

БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до бляхува́ти.

Найлуччі [найкращі] лицарські діла Були бляховані в персонах Іскусно [майстерно], живо. Без числа (І. Котляревський);

// у знач. прикм.

Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляхований — бляхо́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. бляхований — -а, -е, діал. Дієприкм. мин. ч. до бляхувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бляхований — Бляхо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. мин. ч. до бляхува́ти; // У знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах