бляхований
бляхо́ваний
-а, -е, діал.
Дієприкм. мин. ч. до бляхувати.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бляхований — бляхо́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до бляхува́ти. Найлуччі [найкращі] лицарські діла Були бляховані в персонах Іскусно [майстерно], живо. Без числа (І. Котляревський); // у знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- бляхований — Бляхо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. мин. ч. до бляхува́ти; // У знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах