бляхований
БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. мин. ч. до бляхува́ти;
// У знач. прикм.
Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бляхований — бляхо́ваний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- бляхований — -а, -е, діал. Дієприкм. мин. ч. до бляхувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бляхований — БЛЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до бляхува́ти. Найлуччі [найкращі] лицарські діла Були бляховані в персонах Іскусно [майстерно], живо. Без числа (І. Котляревський); // у знач. прикм. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- бляхований — Бляхо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)