блідолиций
БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е.
Який має бліде лице.
І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Панас Мирний);
Всюди сновигали блідолиці актори (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блідолиций — блідоли́ций прикметник Орфографічний словник української мови
- блідолиций — -я, -е. Який має бліде лице. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блідолиций — див. білолиций Словник чужослів Павло Штепа
- блідолиций — див. блідий Словник синонімів Вусика
- блідолиций — Блідоли́ций, -ця, -це; -цього, -цьої Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блідолиций — БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице. І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Мирний, IV, 1955, 296); Всюди сновигали блідолиці актори (Ільч., Серце жде, 1939, 446). Словник української мови в 11 томах
- блідолиций — Блідолиций, -а, -е Блѣднолицый. Желех. Словник української мови Грінченка