блідота
БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що блі́дість.
Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум'янець на щоках (І. Нечуй-Левицький);
Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блідота — блідо́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- блідота — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що блідість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блідота — БЛІДО́ТА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що блі́дість. Місяць навівав на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум’янець на щоках (Н.-Лев., І, 1956, 359); Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском, а непомірний шар пудри блідотою відтіняв густі, рівні брови (Ле, Міжгір’я, 1953, 323). Словник української мови в 11 томах
- блідота — Блідота, -ти ж. Блѣднота, блѣдность. Словник української мови Грінченка