1. Словник української мови в 11 томах

блідолиций

БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице.

І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Мирний, IV, 1955, 296);

Всюди сновигали блідолиці актори (Ільч., Серце жде, 1939, 446).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блідолиций — блідоли́ций прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блідолиций — -я, -е. Який має бліде лице. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блідолиций — див. білолиций Словник чужослів Павло Штепа
  4. блідолиций — БЛІДОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має бліде лице. І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються (Панас Мирний); Всюди сновигали блідолиці актори (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  5. блідолиций — див. блідий Словник синонімів Вусика
  6. блідолиций — Блідоли́ций, -ця, -це; -цього, -цьої Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. блідолиций — Блідолиций, -а, -е Блѣднолицый. Желех. Словник української мови Грінченка