бойовий
БОЙОВИ́Й, а́, е́.
1. Пов'язаний із виконанням воєнних операцій, веденням бою.
Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (А. Головко);
Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (О. Гончар);
Спробуймо оцінити бойову діяльність ОУН і УПА в роки війни на антипольському фронті (з наук. літ.);
// Признач. для бою.
Правда, перед ними він тільки раз появився у своїй бойовій зброї (Панас Мирний);
Деякі фотознімки відобразили окремі види бойової техніки (з газ.);
// Здобутий у боях.
Сім'ї у нас такої Нема і не було, Де б слави бойової Проміння не лягло (М. Рильський);
У декого на грудях виблискували бойові ордени (О. Довженко).
2. Готовий до боротьби.
Авдиторія [аудиторія] ще більше зашуміла. В кожному прокинувся бойовий дух (М. Хвильовий);
// Дуже енергійний, діяльний, активний.
– Вона не просто собі вчителька, Даньку... Бойова!.. (О. Гончар);
// Сповнений напруженої діяльності.
– День у мене сьогодні такий бойовий, – не знаю, чи впораюсь (Ю. Шовкопляс).
Значення в інших словниках
- бойовий — бойови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- бойовий — (- операцію) військовий; (хто) енергійний, діяльний, АКТИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
- бойовий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. || Признач. для бою. || Здобутий у боях. Бойова тривога — сигнал про початок воєнних операцій. Бойове хрещення — перша участь у бою. 2》 Готовий до боротьби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойовий — див. спритний Словник синонімів Вусика
- бойовий — бойове́ хреще́ння. Перше серйозне випробування в якій-небудь справі. — Нічого, в кожній справі найголовніше — бойове хрещення. Ви вже його пройшли (Л. Дмитерко); Ніна вільно зітхнула: молодці, дівчатка, витримали бойове хрещення (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
- бойовий — БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч. Словник синонімів української мови
- бойовий — Бойови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бойовий — БОЙОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов’язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (Головко, II, 1957, 619); Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот... Словник української мови в 11 томах
- бойовий — Бойовий, -а, -е Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101. Словник української мови Грінченка