бойовий

БОЙОВИ́Й, а́, е́.

1. Пов’язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою.

Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (Головко, II, 1957, 619);

Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот, розтлумачує їм бойове завдання (Гончар, III, 1959, 350);

// Признач. для бою.

Правда, перед ними він тільки раз появився у своїй бойовій зброї (Мирний, III, 1954,190);

// Здобутий у боях.

Сім’ї у нас такої Нема і не було. Де б слави бойової Проміння не лягло (Рильський, III, 1961, 58);

У декого на грудях виблискували бойові ордени (Довж., І, 1958, 388).

Бойова́ триво́га — сигнал про початок воєнних операцій.

Сигнал бойової тривоги раптом порушив спокій (Ткач, Моряки, 1948, 32);

Бойове́ хре́ще́ння — перша участь у бою.

Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове (Сос., II, 1958, 472);

Взя́ти (звести́) на бойову́ — привести зброю в бойову готовність.

Обидва хлопці взяли гвинтівки на бойову (Ле, Вибр., 1939, 13);

Я поспішно взяв двері на засув, звів на бойову пістолет (Збан., Ліс. красуня, 1955, 23).

2. Готовий до боротьби.

Комуністична партія Радянського Союзу є бойовий випробуваний авангард радянського народу (Статут КПРС, 1961, 3);

// Дуже енергійний, діяльний, активний.

— Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова!.. (Гончар, Таврія.., 1957, 68);

// Сповнений напруженої діяльності.

— День у мене сьогодні такий бойовий, — не знаю, чи впораюсь (Шовк., Інженери, 1956, 174).

3. Дуже важливий; який треба виконати в першу чергу.

Бойовою програмою діяльності партії в справі комуністичного виховання трудящих є рішення червневого Пленуму ЦК КПРС (Ком. Укр., 9, 1963, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойовий — бойови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бойовий — (- операцію) військовий; (хто) енергійний, діяльний, АКТИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. бойовий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. || Признач. для бою. || Здобутий у боях. Бойова тривога — сигнал про початок воєнних операцій. Бойове хрещення — перша участь у бою. 2》 Готовий до боротьби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бойовий — БОЙОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний із виконанням воєнних операцій, веденням бою. Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (А. Словник української мови у 20 томах
  5. бойовий — див. спритний Словник синонімів Вусика
  6. бойовий — бойове́ хреще́ння. Перше серйозне випробування в якій-небудь справі. — Нічого, в кожній справі найголовніше — бойове хрещення. Ви вже його пройшли (Л. Дмитерко); Ніна вільно зітхнула: молодці, дівчатка, витримали бойове хрещення (В ім’я Вітч.). Фразеологічний словник української мови
  7. бойовий — БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч. Словник синонімів української мови
  8. бойовий — Бойови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бойовий — Бойовий, -а, -е Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101. Словник української мови Грінченка