бойовий

бойове́ хреще́ння. Перше серйозне випробування в якій-небудь справі. — Нічого, в кожній справі найголовніше — бойове хрещення. Ви вже його пройшли (Л. Дмитерко); Ніна вільно зітхнула: молодці, дівчатка, витримали бойове хрещення (В ім’я Вітч.).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бойовий — бойови́й прикметник Орфографічний словник української мови
бойовий — (- операцію) військовий; (хто) енергійний, діяльний, АКТИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
бойовий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. || Признач. для бою. || Здобутий у боях. Бойова тривога — сигнал про початок воєнних операцій. Бойове хрещення — перша участь у бою. 2》 Готовий до боротьби. Великий тлумачний словник сучасної мови
бойовий — БОЙОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов'язаний із виконанням воєнних операцій, веденням бою. Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (А. Словник української мови у 20 томах
бойовий — див. спритний Словник синонімів Вусика
бойовий — БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч. Словник синонімів української мови
бойовий — Бойови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бойовий — БОЙОВИ́Й, а́, е́. 1. Пов’язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. Артем тільки вранці нарешті дізнався докладно про наслідки нічної бойової операції (Головко, II, 1957, 619); Капітан Чумаченко, зібравши під деревом своїх командирів рот... Словник української мови в 11 томах
бойовий — Бойовий, -а, -е Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. К. Псал. 46. Ми стоїмо на бойовому праві. К. ПС. 101. Словник української мови Грінченка