боронитися
БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок.
Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися.
Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Марко Вовчок);
– Даремно він боронився – ворогів було багато (І. Франко);
Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся (Леся Українка);
Коли ж його [Залєтаєва] дуже допікали, .. він боронився (В. Винниченко);
Хлопцеві ніяк було боронитися, він навіть не міг підняти для захисту руки (А. Хижняк);
Молода захищається від намітки, борониться руками, плаче і тричі зриває з голови намітку, кидаючи її до порога (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боронитися — борони́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- боронитися — [боронитиес'а] -роун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -роун'іц':а Орфоепічний словник української мови
- боронитися — -онюся, -онишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боронитися — борони́тися оборонятися, захищатися (ср, ст): Без сумніву, я міг би одружитися з Маланкою. Але я боронився. Навіть найбідніший хробачок борониться, щоб його не розтоптали (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- боронитися — БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися. Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Вовчок, І, 1955, 381); — Даремно він боронився — ворогів було багато (Фр. Словник української мови в 11 томах
- боронитися — Борони́тися, -ню́ся, -нишся гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57. Словник української мови Грінченка