1. Словник української мови в 11 томах

боронитися

БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися.

Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Вовчок, І, 1955, 381);

— Даремно він боронився — ворогів було багато (Фр., IV, 1950, 112);

Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся (Л. Укр., І, 1951, 312);

Хлопцеві ніяк було боронитися, він навіть не міг підняти для захисту руки (Хижняк, Тамара, 1959, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боронитися — борони́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. боронитися — [боронитиес'а] -роун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -роун'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. боронитися — -онюся, -онишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боронитися — БОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися. Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Марко Вовчок); – Даремно він боронився – ворогів було багато (І. Словник української мови у 20 томах
  5. боронитися — борони́тися оборонятися, захищатися (ср, ст): Без сумніву, я міг би одружитися з Маланкою. Але я боронився. Навіть найбідніший хробачок борониться, щоб його не розтоптали (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. боронитися — Борони́тися, -ню́ся, -нишся гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57. Словник української мови Грінченка