бризкати

БРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок.

1. чим. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками.

Дощик бризкав (П. Чубинський);

Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно (І. Нечуй-Левицький);

Сльози бризками бризкають з її очей (І. Франко);

Іскри бризкають з ковадла (Ю. Яновський);

* Образно. Радість бризкала з очей дівчини (І. Багмут).

2. чим і без дод. Викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь.

Серед двору бризкали фонтани (І. Нечуй-Левицький);

Хвиля гралась навкруги нього [баркаса], плюскала в боки, бризкала піною (М. Коцюбинський);

Офіцер мов збожеволів. Він з скаженим хрипом, бризкаючи піною, .. зо всього розмаху рубнув його [Явтуха] шаблею (В. Винниченко);

Десь нуртує і бризка море в береги (П. Тичина);

Він мав неприємну звичку, розмовляючи, забуватися і бризкати слиною на співбесідника (О. Гончар);

* Образно. Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів (М. Трублаїні).

3. кого, що чим. Обливати дрібними краплями, бризками.

Він ранком так заспішив, що забув про свою звичку бризкати чуб хінною водою (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бризкати — (розсипати щось дрібне) порскати, прискати, пирскати, (більшими краплями) скроплювати. Словник синонімів Полюги
  2. бризкати — бри́зкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бризкати — (водою) порскати, бризкатися, хлюпатися; (воду) розбризкувати; (- хвилю) хлюпати, плескати; (іскри) сипати. Словник синонімів Караванського
  4. бризкати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. 2》 неперех., чим і без додатка. Викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь. 3》 перех., кого, що чим. Обливати дрібними краплями, бризками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бризкати — Кропити, покропити, закроплювати, закропити, позакроплювати, накроплювати, накропити, понакроплювати, окроплювати, окропити, поскроплювати, скроплювати, поскроплювати, мочити, помочити, змочувати, змочити, позмочувати намочувати, намочити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. бризкати — I збризкувати, кропити, пирскати, примочувати, прискати, порскати, скроплювати, сприскувати, спорскувати, хлюпати, чвиркати II див. лити Словник синонімів Вусика
  7. бризкати — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  8. бризкати — Бри́зкати, -каю, -каєш; бри́знути, бри́зну, -неш, -не, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бризкати — БРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Дощик бризкав (Чуб., III, 1872, 218); Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. бризкати — Бризкати, -каю, -єш гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218. Словник української мови Грінченка