1. Словник української мови у 20 томах

бриндуша

БРИНДУ́ША, і, ж., діал.

Шафран сітчастий.

Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (М. Коцюбинський);

Троє дівчат .. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (В. Козаченко);

Його манили до себе голубизною замаєні осінніми бриндушами левади (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриндуша — -і, ж., діал. Шафран сітчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бриндуша — БРИНДУ́ША, і, ж. (Crocus reticulatus), діал. Шафран сітчастий. Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (Коцюб., II, 1955, 321); Троє дівчат.. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (Коз., Сальвія, 1959, 225). Словник української мови в 11 томах
  3. бриндуша — Бриндуша, -ші ж. раст. Crocus vernus. Желех. Росте дрібна густа бриндуша. Шух. I. 215. см. брендуша. Словник української мови Грінченка