1. Словник української мови у 20 томах

бринза

БРИ́НЗА, діал. БРИ́НДЗА, и, ж.

Сир з овечого молока.

Малай варили з просяного борошна на воді без солі, бо їли його з солоним сиром або з бринзою (О. Стороженко);

Гості набирали у бербениці бриндзи та в мирності знову спускались в долини (М. Коцюбинський);

Господиня подала на вечерю бринзи, викинула на стіл гарячий круг мамалиґи і покраяла його ниткою (О. Гончар);

Крім бринзи, пастухи виготовляли із грудкового сиру ще й парені сири (з наук.-попул. літ.);

На полонинах Гуцульщини бринзу виготовляли безпосередньо в стаях (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бринза — Бри́нза, бри́ндзя: — вид сиру з овечого молока [52] бринза (21, 68) – “овечий сир”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. бринза — бри́нза іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. бринза — діал. бриндза, -и, ж. Сир з овечого молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бринза — бри́нза (рум. brinza) сир з овечого або коров’ячого молока, звурдженого сичужною закваскою. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бринза — БРИ́НЗА, діал. БРИ́НДЗА, и, ж. Сир з овечого молока. Малай варили з просяного борошна на воді без солі, бо їли його з солоним сиром або з бринзою (Стор., І, 1957, 266); Гості набирали у бербениці бриндзи та в мирності знову спускались в долини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах