бриндуша
БРИНДУ́ША, і, ж. (Crocus reticulatus), діал. Шафран сітчастий.
Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (Коцюб., II, 1955, 321);
Троє дівчат.. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (Коз., Сальвія, 1959, 225).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бриндуша — -і, ж., діал. Шафран сітчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бриндуша — БРИНДУ́ША, і, ж., діал. Шафран сітчастий. Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (М. Коцюбинський); Троє дівчат .. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (В. Козаченко); Його манили до себе голубизною замаєні осінніми бриндушами левади (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- бриндуша — Бриндуша, -ші ж. раст. Crocus vernus. Желех. Росте дрібна густа бриндуша. Шух. I. 215. см. брендуша. Словник української мови Грінченка