буда

БУ́ДА¹, и, ж.

1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.

Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (І. Франко);

Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (М. Коцюбинський);

// Намет з легкою покрівлею.

Мешкав він собі на громадській толоці в солом'яній буді (Л. Мартович);

За підгнилою дощатою будою .. починався крутосхил, зарослий дерезою (В. Дрозд).

2. Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура.

Підійшов чоловік до собачої буди і перевірив, чи міцно прив'язаний Сірко... (із журн.);

Перед будою напроти веранди стояв на ланцюгу величезний пес (з газ.).

3. заст. Простий екіпаж із верхом; будка.

Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Панас Мирний).

БУ́ДА², и, ж., заст.

Поташний завод.

Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, північно-східній частині України (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буда — I -и, ж. 1》 Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. 2》 заст. Простий екіпаж із верхом. 3》 Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. II -и, ж., заст. Поташний завод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Буда — Бу́да іменник жіночого роду частина м. Будапешт Орфографічний словник української мови
  3. буда — бу́да 1. крита вантажівка: Якраз під час одної палкої дискусії над доповіддю модного тоді поета-трибуна про волюнтаризм і Фридриха Ніцше обскочила Академічний дім тайна і умундурована поліція, забрала коло вісімдесяти хлопців... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. буда — 1) підприємство для виготовлення поташу; 2) тимчасове житлове чи виробниче приміщення Словник застарілих та маловживаних слів
  5. буда — див. будка; дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
  6. буда — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
  7. буда — БУ́ДА¹, и, ж. 1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Фр., VIII, 1952, 392); Поставили з дощок буду… таку, в якій тютюн сушать… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. буда — (польс. — палатка) Невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. буда — Буда, -ди ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. ум. будка, будочка. Словник української мови Грінченка