буда

бу́да 1. крита вантажівка: Якраз під час одної палкої дискусії над доповіддю модного тоді поета-трибуна про волюнтаризм і Фридриха Ніцше обскочила Академічний дім тайна і умундурована поліція, забрала коло вісімдесяти хлопців, навантажила ними аж три “буди” і повезла на вулицю Лонцького, ч. 4 (Керницький)

рятункова (ратунко́ва) бу́да машина швидкої допомоги (ст): Заки приїхала рятункова буда – вже було по ньому (Нижанківський)|| = каретка

2. шк. школа (ст): Думає Ясько, а не він. Ясько – “мурова” макітра. Лазив до буди. Навіть кілька кляс має закінчених, але такий самий кіндер, як усі інші (Тарнавський З.); Вся наша братія їздила до “буди” не з ученицького обовязку, але от, щоби троха провітритися (Керницький)

3. корчма, шинок, невеликий ресторан (ст): Може, ще до того всього всипати кельнера, і власника буди, і всіх гостей. І раз назавжди зіпсувати джерело, де можна, певно, і добре пообідати (Тарнавський З.)|| = кнайпа

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буда — I -и, ж. 1》 Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. 2》 заст. Простий екіпаж із верхом. 3》 Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. II -и, ж., заст. Поташний завод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буда — БУ́ДА¹, и, ж. 1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (І. Франко); Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. Буда — Бу́да іменник жіночого роду частина м. Будапешт Орфографічний словник української мови
  4. буда — 1) підприємство для виготовлення поташу; 2) тимчасове житлове чи виробниче приміщення Словник застарілих та маловживаних слів
  5. буда — див. будка; дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
  6. буда — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
  7. буда — БУ́ДА¹, и, ж. 1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Фр., VIII, 1952, 392); Поставили з дощок буду… таку, в якій тютюн сушать… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. буда — (польс. — палатка) Невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. буда — Буда, -ди ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. ум. будка, будочка. Словник української мови Грінченка