1. Словник української мови в 11 томах

буда

БУ́ДА¹, и, ж.

1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка.

Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Фр., VIII, 1952, 392);

Поставили з дощок буду… таку, в якій тютюн сушать… (Коцюб., II, 1955, 144);

// Рід намета, що має основу з жердин, покритих соломою, корою, шкірами і т. ін.

Мешкав він собі на громадській толоці в солом’яній буді (Март., Тв., 1954, 176).

2. заст. Простий екіпаж з верхом.

Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Мирний, II, 1954, 94).

3. Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура.

Перед будою напроти веранди стояв на ланцюгу величезний пес (Вітч., 7, 1947, 58).

БУ́ДА², и, ж., заст. Поташний завод.

Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, північно-східній частині України (Іст. УРСР, 1, 1953, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буда — I -и, ж. 1》 Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. 2》 заст. Простий екіпаж із верхом. 3》 Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. II -и, ж., заст. Поташний завод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буда — БУ́ДА¹, и, ж. 1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (І. Франко); Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. Буда — Бу́да іменник жіночого роду частина м. Будапешт Орфографічний словник української мови
  4. буда — бу́да 1. крита вантажівка: Якраз під час одної палкої дискусії над доповіддю модного тоді поета-трибуна про волюнтаризм і Фридриха Ніцше обскочила Академічний дім тайна і умундурована поліція, забрала коло вісімдесяти хлопців... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. буда — 1) підприємство для виготовлення поташу; 2) тимчасове житлове чи виробниче приміщення Словник застарілих та маловживаних слів
  6. буда — див. будка; дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
  7. буда — БУ́ДКА (невелике крите приміщення для собаки), БУ́ДА, КОНУ́РА розм., ХАЛАБУ́ДА розм. Псу поставили будку на пагорбку, звідки видно все подвір'я і вулицю (Я. Гримайло); Коло буди задзеленчав ланцюгом пес і голосно позіхнув, клацнувши іклами (Є. Словник синонімів української мови
  8. буда — (польс. — палатка) Невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. буда — Буда, -ди ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. ум. будка, будочка. Словник української мови Грінченка