1. Словник української мови у 20 томах

бундючний

БУНДЮ́ЧНИЙ, а, е.

1. Надмірно чванливий, пихатий.

Випало йому [Т. Шевченкові] сидіти за столом поруч якогось бундючного пана (з переказу);

Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... (Панас Мирний);

На якусь мить він .. бачив перед собою тільки бундючного вояку (Іван Ле).

2. Дуже багатий; пишний, розкішний.

– Не хотів я справляти бундючного весілля, а воно таки само справилось! (І. Нечуй-Левицький);

Чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі бундючні, на все село? (І. Рябокляч).

3. Пишномовний.

Демагоги виголошують гучні промови, та водночас уважно стежать за тим, яке враження їх бундючні слова справляють на слухачів (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бундючний — бундю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бундючний — Пихатий, чванливий, чваньковитий, ГОНОРИСТИЙ, г. фудульний, р. високомисний, велебучний; (- свято) пишний, розкішний; (стиль) пишномовний. Словник синонімів Караванського
  3. бундючний — -а, -е. 1》 Надмірно чванливий, пихатий. 2》 Дуже багатий; пишний, розкішний. 3》 Пишномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бундючний — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  5. бундючний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. бундючний — Бундю́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бундючний — БУНДЮ́ЧНИЙ, а, е. 1. Надмірно чванливий, пихатий. Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною… (Мирний, II, 1954, 248); На якусь мить він.. бачив перед собою тільки бундючного вояку (Ле, Наливайко, 1957, 28). Словник української мови в 11 томах
  8. бундючний — Бундючний, -а, -е 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка