1. Словник синонімів Караванського

бундючний

Пихатий, чванливий, чваньковитий, ГОНОРИСТИЙ, г. фудульний, р. високомисний, велебучний; (- свято) пишний, розкішний; (стиль) пишномовний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бундючний — бундю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бундючний — -а, -е. 1》 Надмірно чванливий, пихатий. 2》 Дуже багатий; пишний, розкішний. 3》 Пишномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бундючний — БУНДЮ́ЧНИЙ, а, е. 1. Надмірно чванливий, пихатий. Випало йому [Т. Шевченкові] сидіти за столом поруч якогось бундючного пана (з переказу); Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною... (Панас Мирний); На якусь мить він .. Словник української мови у 20 томах
  4. бундючний — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  5. бундючний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. бундючний — Бундю́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бундючний — БУНДЮ́ЧНИЙ, а, е. 1. Надмірно чванливий, пихатий. Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною… (Мирний, II, 1954, 248); На якусь мить він.. бачив перед собою тільки бундючного вояку (Ле, Наливайко, 1957, 28). Словник української мови в 11 томах
  8. бундючний — Бундючний, -а, -е 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка