бундючитися
Чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <�літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бундючитися — бундю́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бундючитися — [бун'д'учиетиес'а] -чус'а, -чиес':а, -чиец':а, -чац':а; нак. -д'уц':а, -д'учтеис'а Орфоепічний словник української мови
- бундючитися — -чуся, -чишся, недок. Поводитися пихато, чванливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бундючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний – так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський); – Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться!... Словник української мови у 20 томах
- бундючитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- бундючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- бундючитися — Бундю́читися, -чуся, -чишся; не бундю́чся, -дю́чтесь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бундючитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. Поводитися бундючно, чванливо. [Микола:] Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Котл., II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ганок: треба бундючиться!... Словник української мови в 11 томах
- бундючитися — Бундючитися, -чуся, -чишся гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28. Словник української мови Грінченка