1. Словник української мови у 20 томах

буржуйка

БУРЖУ́ЙКА², и, ж., розм.

Невелика залізна грубка.

Біля лежанки дошки обвуглені, тут стояла буржуйка у холодні зими (В. Дрозд);

Ми самі їздили в ліс, рубали дрова, обігрівали буржуйками приміщення (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буржуйка — буржу́йка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку розм. буржу́йка 2 іменник жіночого роду залізна грубка розм. Орфографічний словник української мови
  2. буржуйка — -и, ж., розм. 1》 Жін. до буржуй. 2》 Невелика залізна грубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буржуйка — БУРЖУ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Жін. до буржу́й. — Буржуйка! — сказав з люттю в голосі столяр. — Хіба в неї совість чиста? Невинних людей посадила до в’язниці… (Шиян, Гроза.., 1956, 213). 2. Невелика залізна грубка. Словник української мови в 11 томах