1. Орфографічний словник української мови

буржуйка

буржу́йка 1

іменник жіночого роду, істота

про жінку

розм.

буржу́йка 2

іменник жіночого роду

залізна грубка

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буржуйка — -и, ж., розм. 1》 Жін. до буржуй. 2》 Невелика залізна грубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буржуйка — БУРЖУ́ЙКА², и, ж., розм. Невелика залізна грубка. Біля лежанки дошки обвуглені, тут стояла буржуйка у холодні зими (В. Дрозд); Ми самі їздили в ліс, рубали дрова, обігрівали буржуйками приміщення (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. буржуйка — БУРЖУ́ЙКА, и, ж., розм. 1. Жін. до буржу́й. — Буржуйка! — сказав з люттю в голосі столяр. — Хіба в неї совість чиста? Невинних людей посадила до в’язниці… (Шиян, Гроза.., 1956, 213). 2. Невелика залізна грубка. Словник української мови в 11 томах