1. Словник української мови у 20 томах

бурлакування

БУРЛАКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. бурлакува́ти.

Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких (О. Довженко);

[Лікар:] Думаєте, добро яке з того бурлакування? де там! Старий кавалер, то так, все одно, як старий собака (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурлакування — бурлакува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурлакування — -я, с. Дія за знач. бурлакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурлакування — Бурлакува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бурлакування — БУРЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурлакува́ти. Пробували вони удвох співати своєї єдиної бурлацької, згадуючи бурлакування по Дону та по Каховських степах запорозьких (Довж., Зач. Десна, 1957, 482); [Лікар:] Думаєте, добро яке з того бурлакування?... Словник української мови в 11 томах
  5. бурлакування — Бурлакува́ння, -ня с. 1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака. 2) Холостая жизнь. Словник української мови Грінченка