1. Словник української мови у 20 томах

бурління

БУРЛІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією.

Найпродуктивнішими є проточні печі з пристроєм для бурління скломаси, без виробного басейну (з наук.-попул. літ.);

* Образно. У бурлінні передвиборчих пристрастей не видно сенсу історичної дії – лише голий бюрократичний розрахунок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурління — бурлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурління — -я, с. Дія за знач. бурлити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурління — БУРЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією. І він почув бурління волзьких вод (Бажан, І, 1946, 141). Словник української мови в 11 томах