1. Орфографічний словник української мови

бурління

бурлі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурління — -я, с. Дія за знач. бурлити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурління — БУРЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією. Найпродуктивнішими є проточні печі з пристроєм для бурління скломаси, без виробного басейну (з наук.-попул. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. бурління — БУРЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією. І він почув бурління волзьких вод (Бажан, І, 1946, 141). Словник української мови в 11 томах