1. Словник української мови в 11 томах

бурління

БУРЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією.

І він почув бурління волзьких вод (Бажан, І, 1946, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурління — бурлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурління — -я, с. Дія за знач. бурлити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурління — БУРЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурли́ти і звуки, утворювані цією дією. Найпродуктивнішими є проточні печі з пристроєм для бурління скломаси, без виробного басейну (з наук.-попул. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах