бурнус

БУРНУ́С, а, ч.

1. Плащ із каптуром із цупкої вовняної матерії, що носять араби.

Тут були і араби в різнокольорових бурнусах, і крикливі греки з квітчастими хустками на головах, і мовчазні турки в чалмах (Р. Іваничук).

2. заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами.

Мотря жваво й боязко озирнулася навкруги і замотала полою бурнуса (С. Добровольський);

– Ви як сюди потрапили? – поглядаю на молодицю, на її облізлий плисовий бурнус (Є. Доломан);

// Різновид плаща або накидки.

А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко);

Напнувши на плечі бурнуси, вони [Марта й Степанида] позабирали ті книжки під пахви й винесли з хати, так що й наймички навіть того не бачили (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурнус — Бурну́с: — рід плаща або накидки на Близькому Сході [51] Словник з творів Івана Франка
  2. бурнус — бурну́с іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. бурнус — -а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. || Рід плаща або накидки на Близькому Сході. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бурнус — бурну́с (франц. bournous, з араб. бурнус – широкий плащ) 1. У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з капюшоном. 2. Вид жіночого верхнього одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бурнус — Просторий араб. вовняний плащ із каптуром; у Франції в період II Імперії широкий, з білої шерсті жіночий плащ у вигляді пелерини з каптуром. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бурнус — БУРНУ́С, а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Н.-Лев., II, 1956, 70); // Рід плаща або накидки. А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1953, 306). Словник української мови в 11 томах