бурнус

Значення в інших словниках

1. бурнус — Бурну́с: — рід плаща або накидки на Близькому Сході [51] Словник з творів Івана Франка
2. бурнус — бурну́с іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
3. бурнус — БУРНУ́С, а, ч. 1. Плащ із каптуром із цупкої вовняної матерії, що носять араби. Тут були і араби в різнокольорових бурнусах, і крикливі греки з квітчастими хустками на головах, і мовчазні турки в чалмах (Р. Іваничук). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
4. бурнус — бурну́с (франц. bournous, з араб. бурнус – широкий плащ) 1. У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з капюшоном. 2. Вид жіночого верхнього одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
5. бурнус — Просторий араб. вовняний плащ із каптуром; у Франції в період II Імперії широкий, з білої шерсті жіночий плащ у вигляді пелерини з каптуром. Універсальний словник-енциклопедія
6. бурнус — БУРНУ́С, а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Н.-Лев., II, 1956, 70); // Рід плаща або накидки. А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1953, 306). Словник української мови в 11 томах